БЛОГ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА РОМАНЦОВОЇ ОЛЬГИ МИКОЛАЇВНИ: Факультатив - УКРАЇНОЗНАВСТВО ( 7

У Києві 22 лютого 2004 року відбулася презентація енциклопедії «Києво-Могилянська Академія в іменах XVІІ — XVІІІ століття». У енциклопедії приводяться 1482 діячі, пов’язаних з академією. Із стін Києво-Могилянської Академії вийшло 14 гетьманів України. Серед них — Іван Мазепа, Філіп Орлик, Павло Полуботок, Данило Апостол, Юрій Хмельницький, Іван Выговский, Петро Дорошенко, Іван Скоропадський, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Михайло Ханенко, Іван Самойлович. Визнані святими митрополити Дмитро Туптало, Петро Конюшкевич, Іван Максимович.

З Академією зв’язані долі Мелентия Смотрицького, Феофана Прокоповича, Лазаря Барановича, Григорія Сковороди, Максима Березовського, Артемія Веделя і інших. Пізнавав тут науку і Михайло Ломоносов.

**********

«… Гетман Петр Конашевич Сагайдачный. Очень даровитая и просвещенная личность, родом галичанин. Начал с того, что разорил Кафу – мерзостный бусурманский центр работорговли в Крыму, выпустил на волю тысячи невольников. Много сделал для обновления украинской церкви, для укрепления державности, обретения независимости Украинского народа. Это он заложил интеллектуальный и духовный центр Украины – Киево-Могилянскую коллегию, отдал свое имущество украинским школам. Умер от ран, полученных в бою. Похоронен Сагайдачный в Киеве, но его могилу не сохранили. Я знаю, где она: под стеной Богоявленской церкви. И уверен – могила эта будет известна каждому просвещенному украинцу. Вот чью душу унаследовал великий Тарас …»

**********

«… Гетьман Іван Мазепа (1639 — 1709)

Найбільш неоднозначна фігура у українській історії і один із найвідоміших в Європі лідерів нашої держави. Гетьман Іван Мазепа керував Лівобережною Україною понад 20 років. І це був довгоочікуваний період стабільності і творення, що настав у країні після сорокарічної війни всіх проти всіх.

Іван Степанович Мазепа-Калединський народився у місті Біла Церква, у сім’ї міського старости. Батько дав йому чудову освіту. А починав цю освіту Іван в Києво-Братському колегіумі.

Прославився Мазепа і як меценат, який всіляко підтримував культуру і науку в Україні. Це він сприяв тому, що Києво-Могилянська колегія 1701 року підтвердила статус академії і щорічні грошові субсидії від Петра І.

Під час правління гетьмана було відремонтовано головний корпус академії і Богоявленська церква Братського монастиря, а кількість її учнів досягла двох тисяч…»

**********

Пилип Орлик (1672-1742) – Автор першої української Конституції.

Орлик здобув прекрасну освіту у Віленській колегії, а також у Києво-Могилянській академії (до 1694 року). У 1700 року Орлик робить стрімку кар’єру : він стає старшим канцеляристом і знайомиться із самим гетьманом Іваном Мазепою. У 1707 року гетьман призначив Пилипа Орлика генеральним писарем Війська Запорозького. Після смерті Мазепи 1709 року в Бендерах Орлик виконував усі обов’язки гетьмана і фактично очолив українських біженців. Офіційно ж його обрали гетьманом на козацькій Раді, яка відбулася 5 квітня 1710 року. Кандидатуру Пилипа Орлика підтримали представники старшини, запорожці і шведський король. Там же було проголошено створену новим гетьманом Конституцію, яка називалася «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

Ця Конституція була одним із перших подібних документів у Європі. Згідно з нею, Україна оголошувалася незалежною державою, яку очолював виборний гетьман. Добровільне обмеження гетьманом своєї влади, деклароване Конституцією Орлика, робить цей документ одним із найдемократичніших законодавчих актів того часу (до Великої французької революції (1789-1794) залишалося майже 80 років).

Дванадцяте квітня

Класна робота

Тема: Діяльність Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха

ХІД УРОКУ

1. Записати число , класна робота, тему уроку.

2. Прочитати .

П'яте квітня

Класна робота

Тема: Міжнародне співробітництво України у світі

ХІД УРОКУ

1. Записати число , класна робота, тему уроку.

2. Прочитати .

Після проголошення Акта про державну незалежність Україна вперше стала рівноправним суб’єктом у міжнародних відносинах.

5 грудня 1991 р. після Всеукраїнського референдуму Верховна Рада звернулася із Заявою до парламентів і народів світу, у якій наголошувалося, що Україна, відповідно до принципів ООН, спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі, дотримуючись принципів міжнародного права.

Надзвичайно важливим питанням було визнання України державами світу. Першими 2 грудня 1991 р. незалежність України визнали Польща і Канада, 3 грудня — Угорщина, 4 грудня — Литва і Латвія, 5 грудня — Аргентина, Болгарія, Болівія, Росія, Хорватія. До кінця місяця — Німеччина, США, Японія, Франція, Італія, Іспанія, Китай, Швеція, Норвегія, Фінляндія, країни Латинської Америки — загалом 57 держав. До кінця першого року незалежність України визнали 132 країни, а на сьогодні — всі члени ООН (186). Однією з перших міждержавних угод незалежної України став підписаний у Києві 6 грудня 1991 р. «Договір про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорською Республікою». Нині Україна підтримує активні дипломатичні відносини з 70 країнами світу, має своїх постійних представників у таких міжнародних організаціях, як ООН, ЮНЕСКО, МАГATE. Україна є членом ОБСЕ, Ради Європи, СОТ, тісно співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями.

3. Перегляд відео

Українці у світі

4. Написати про будь-якого українця, який прославляє нашу країну у сьогодення.

Вісімнадцяте січня

Класна робота

Тема: Традиційні ремесла українців

ХІД УРОКУ

1. Записати число , класна робота, тему уроку.

2. Прочитати .

- З давніх-давен у нас на Україні з покоління в покоління народні майстри передають своє ремесло, яке і донині ще існує і радує людей своєю чарівною принадою. нашого народу визнано одним із найбагатших і найкращих у світі. Вишивальниці і ткачі, гончарі та різьбярі, Недарма мистецтво килимарі, що жили і працювали в селах і містах, виробляли різноманітні речі побуту.

ТКАЦТВО - один з найдавніших і найважливіших елементів національної культури українського народу. Воно належить до найпоширеніших видів господарської діяльності й народного мистецтва.

- Основними прядильними волокнами в українців, як і в інших народів, з давніх-давен були вовна, коноплі і льон. Споконвіку на території України провідними галузями господарської діяльності були скотарство, зокрема вівчарство, яке давало можливість отримати овечу вовну, та хліборобство - вирощування луб’яних

культур - льону і конопель, придатних для виготовлення пряжі.

Прядінням і ткацтвом споконвіку займались жінки, дівчата і підлітки.

- Писанкарство є унікальним українським культовим мистецтвом, пов'язаним вод ночас і з вірою, і з міфологією, і з обрядами

- Петриківський розпис — декоративно-орнаментальне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині. Назва походить від назви села Петриківка.

- Лимарство - вичинка шкіри і виготовлення з неї побутових виробів – одне з найдавніших занять українців.

- Д Деревообробка, різьбярство. З дерева виробляли посуд, знаряддя праці, човни, господарське начиння тощо. Найдавніші способи обробки деревини, що збереглись і до наших днів, - випалювання та видобування.

Плетіння — кустарний промисел по виготовленню господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини.

Бондарство відоме в Україні вже в Х ст. як виготовлення місткого посуду: діжі, барила, відра, коновки, балії, дійниці та ін.

- Стельмаство - виготовлення транспортних засобів – возів, саней, а також коліс, полоззя.

Теслярство — один із найбільш масових деревообробних промислів; зведення житлових та інших споруд, господарських будівель.

Столярство — вид деревообробного промислу; виготовлення хатнього начиння — лав, ослонів, скринь, столів, табуреток та стільців, мисників, ліжок, а також

віконних рам та рамок для вуликів, дерев'яних частин борін та плугів.

Шевство — ремесло, що займається виробництвом і ремонтом взуття.

Кравецтво – це пошиття одягу.

Гончарство — найдавніше в світі ремесло. Перша посудина, яку зробили собі люди, бул з глини. В Україні з давніх-давен живуть чудові гончарі на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Поділлі, Харківщині, Волині та інших місцевостях.

Перегляд відео

Українські народні ремесла

Одинадцяте січня

Класна робота

Тема: Символіка української вишивки

ХІД УРОКУ

1. Записати число , класна робота, тему уроку.

2. Прочитати .

Символіка — сукупність символів. Символіка — це умовне вираження ідей, понять, почуттів. І сьогодні ми розглянемо це поняття на прикладі найпоширинішого виду декоративно-прикладного мистецтва – вишивці.

Якими різноманітними є вишивки: однотонні та різнобарвні, багаті та ніжні, вишиті квітами та геометричним візерунками… Та чи знаємо ми, що за узори насправді прикрашають наш одяг, якими древніми є їхні основи, що вони означають та чому виглядають саме так. Давайте послухаємо ваших товаришів, які досліджували українську символіку.

Вишивка — це не лише майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й оберіг долі, дому, врожаю. Також, національне вишивання — є скарбницею вірувань, звичаїв, обрядів, духовних устремлінь народу. Символіка традиційної вишивки в Україні протягом багатьох віків зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. Відомо, що найбільш древніми є прості геометричні орнаменти, які наприклад:

Коло є символом сонця воно походить із язичницької релігії, де означає божественну, життєдайну енергію. Коло це також безперервність буття і вічність.

Квадрат є однією із центральних фігур в орнаментах багатьох культур. Вона символізує досконалість, гармонію, порядок. Перехрещений квадрат, який часто вишивають зокрема на чоловічих сорочках, означає "земне поле". Квадрат в українській традиції є одним із символів землі.

Ромб є архаїчним знаком. Його пов`язують із плодючістю людини і землі. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало достаток і добробут.

В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині.

Дуб і калина – мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, а краси невмирущої. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину ми вже згадували як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.

Виноград. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград — це життєва нива, на який чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в’ється на родинних рушниках.

Мак. З давніх-давен на Україні святили мак і обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка оберігає і захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі не знищену пам’ять народу. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.

Лілія. Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії. В легендах квітка лілії — то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю тих чар.

Зооморфні орнаменти мають теж своє значення. Так соловей та зозуля вишиваються на дівочих рушниках. Цих птахів часто розміщували на гілці калини, що символізує продовження роду. Павичі дуже поважні птахи, на весільних рушниках часто над ними розміщений вінок або вінець.

Павич — це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію життя, тому вона птиця сімейного щастя. Молодят символізують соколи, голуби та півні. Характерною рисою весільного рушника є розташування птахів голівками один до одного. Вони або тримають у дзьобиках ягідку калини, або сидять у коріння дерева — символа нової сім’ї.

Ластівка — ця пташка завжди несе добрі новини. Саме вона піклується про те, щоб людина не пропустила сприятливу пору для створення сімї та зміцнення господарства.